20 травня разом зі всією Україною та українцями у різних країнах світу викладачі, працівники та студенти відзначали День вишиванки. Майже всі одягли чарівні сорочки-вишиванки, кожна з яких віддзеркалювала народну душу, манила різними  орнаментами, розмаїттям кольорів.

Студенти щиро запросили полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися більше про наші традиції, обряди, культуру, історію.  Цікавими були радіовітання: поетичні рядки та пісні про вишиванку як символ Батьківщини.

Душа кожного  повнилася теплом, ласкавим сонцем, гордістю за приналежність до неповторної української нації. Запам’яталися такі рядки:    

Я сорочку – вишиванку

Білу одягну, бо

Я — українець! Дуже гордий з цього.

Несу у світ традиції свої.

19 травня Донецька О.Я., Луштва В.В. та студенти груп ОО/БО-65, ХТ/ВХП-232 цікаво та змістовно провели виховну годину на актуальну тему – «Безпека спілкування в інтернеті».

          На заході було звернено особливу увагу на те, що сьогодення, навчання в режимі онлайн вимагають уміння не тільки спілкуватися в інтернеті з метою отримання інформації. Комунікація в чаті, в Контактах та інших подібних сайтах поряд з користю може приховувати й небезпеку… Пізнавальними були повідомлення про переваги та недоліки інтернету, способи захисту персональних даних, фактори виявлення кібербулінгу… Практичне тестування дало можливість визначити  власну позицію щодо комунікації в інтернеті.  Глибше зрозуміти і краще засвоїти повідомлення допомагали відеоматеріали.

Це був захід-застереження, захід-заклик дотримуватися Правил безпеки спілкування в інтернеті.

Становлення людської особистості бере початок з родини. Реалізуючи виховний проєкт «Моя родина», традиційно було проведено конкурс  «Мій родовід» у навчальних групах першого курсу та  на відділеннях. Студенти, дослідивши корені роду свого,  ділилися цінною інформацією  про найдорожчих їм людей, яким прийшлося пережити і поневолення, і війну, і  важкі роботи в Німеччині, і виселення в Сибір…. Учасники конкурсу  презентували родинне дерево, герб, гімн, реліквії, розповідали про сімейні традиції…

Повідомлення були глибоко хвилюючими, пізнавальними, інколи навіть болючими.

12.05 в режимі онлайн  відбувся фінал конкурсу.

Відповідно до об’єктивного оцінювання журі було визначено  такі місця:

І-е місце – Пашко Микола (гр. ХТ/ВХП-234, керівник групи – Вінокурова Л.В.);

ІІ-е місце – Гуцалюк Діана (гр. Т/ТО-69, керівник групи –  Доміна Т.С.), Горальчук Андрій (гр. ПТБД/КД-96,  керівник групи – Коваль У.Ґ.);

ІІІ-є місце – Кушнір Ірина (гр. ФК- 70, керівник групи – Фількіна Ю.Є.), Андрейчук Вероніка(гр. ОО/ОД-33, керівник групи -Татчин С.Г.).

          Вітаємо переможців!

На відзначення Дня матері студенти групи Т/ТО 69-І під керівництвом Доміної Т.С. в режимі онлайн провели відкриту годину спілкування на тему: «Лиш мати вміє жити, аби світитися, немов зоря».

З особливим теплом було вшановано три матері – Матір-Богородицю, Матір-Жінку, Матір-Україну.  

Хвилююче, ніжно, щиро учасники дійства  дарували найдорожчим людям  у  житті прекрасні поетичні рядки, пісні, легенди…

Здавалося, що кожен поринув у світ дитинства, згадуючи рідне обличчя матері, ласкавої, ніжної та доброї, що   завжди була поруч.

На небі безліч світить зір, та для нас наймиліша – рідна МАМА, з якої починається усе – нове життя, перші кроки, пізнання світу… Коли стаємо дорослими, безлічі сплітаються доріг, але незабутньою є та, яка веде до мами на поріг.

24 березня на відділенні харчових технологій відбулася батьківська конференція за участю батьків студентів груп   ХТ/ВХП-228-ІІ,   ХТ/ВХП-229-ІІ, ХТ/ВХП-230-ІІ, адміністрації коледжу та керівників груп. Конференція була організована на платформі Google Meet завідувачем відділення.

Головне питання, яке обговорювалося на батьківських зборах – підготовка студентів до здачі ЗНО. Батьки отримали інформацію про графік ДПА у формі ЗНО, особливості навчання студентів у період здачі ДПА, а також рекомендації щодо якісної підготовки та вчасного прибуття у пункт здачі.

На конференції також обговорили питання, які стосуються організації навчального процесу в умовах карантину, відвідування студентами онлайн-занять, виховних заходів.

З метою відзначення Всесвітнього дня поезії 24 березня було проведено відкриту годину спілкування «Поезія – це скарб усіх віків!». Захід підготували Стефінин Н.В., Башурина Т.І., та студенти коледжу.

Декламування віршів Ліни Костенко, Василя Симоненка, Василя Стуса, Богдана Томенчука, Омара Хаяма, Лі Бо, Ду Фу, Генріха Гейне, Анни Ахматової, Франческа Петрарки, Данте Аліг’єрі, немов на крилах переносили слухачів у чарівний світ поетичного слова української та світової літератури. Вони лагідно, ніжно, а деколи й боляче торкалися струн душі присутніх. Студенти вели розмову розмову про сенс життя, любов до батьківщини, почуття кохання…

Поезії допомагали зрозуміти: у фокусі авторських променів знаходиться Людина як складна особистість, чутлива до неправди, інтелектуально багата, не заспокоєна в духовній суті. Її життя— це унікальне поєднання можливостей. Як не схибити? Як навчитися робити тільки добро?

Пісні на слова поезій Ліни Костенко, Оксани Забужко гармонійно доповнювали читців, підсилювали святковість мистецької атмосфери. Здається, кожен відчув: поезія – це цілющий ковток для спраглої душі, це
ясний промінець сонця в негоду, це біла квітка сподівання, це справжній скарб усіх віків!
Незабутніми є слова Л. Костенко: «Поезія – це завжди неповторність…».

Традиційно в березневі дні ми вшановуємо пам’ять Великого Кобзаря, надзвичайно талановитого українського поета, художника, прозаїка й етнографа Тараса Григоровича Шевченка.

Викладач української мови та літератури Охрімова Галина Миколаївна та студенти груп  БО-65-І  і  КД-96-І  підготували літературне читання творів Шевченка.

          Поет сповна наситився стражданнями, але він жадав того, до чого прагнемо всі ми – життя і свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги, простих людських цінностей. Його творчість – це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. Саме про це йшла мова на заході «Духовна скарбниця Кобзаря», присвяченому дню народження поета…

Шевченко – наш. Він для усіх століть,

Він – як Пророк  для України .

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І з цим вогнем виходьте із руїни.

І стане вам певніше на душі,

Засвітиться вона душею в храмі.

Його слова – освячені ножі,

Вони болять народові, як рани.

Шевченків біль. Він протинає нас.

І гнівом вибухає в кожнім слові.

І крізь віки іде до нас Тарас,

Несе думки свої чудові.

            Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

          Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

По-народному глибинне шевченківське слово – то невичерпна скарбниця поетичної мудрості й краси.

Шевченкове слово – невичерпна духовна скарбниця. Воно завжди буде жити в сучасних піснях, на устах народу, а ми, як справжні шанувальники його творчості, будемо передавати набуті знання з покоління в покоління.

Це хто сказав, що одлунав акорд

Його пісень – і вже не воскресити?

Неправда, ні! Шевченко – це народ,

І, як народ, він вічно буде жити!

Це хто сказав, що вже помер Тарас,

Мовляв, сто літ минуло, навіть більше?

Неправда, ні! Шевченко завжди серед нас,

По всіх світах його лунають вірші!

Славний березень спішить вітати живими пролісками жінок, дівчат, сестер, мам, бабусь з Міжнародним жіночим днем.  Завітав він і в коледж  на особливу  онлайн – конференцію студентів, викладачів і працівників.

Привітання зі святом, немов розмаїта весна,  зігрівали душу присутніх, заповнювали чарами кохання, краси,  любові… Щирі усмішки викликали інсценівки «Кумоньки», «Теленовини», «Привітання посла»…

          Музичний супровід, пісні, поетичні рядки, душевні  побажання гармонійно доповнювали та збагачували свято, привносили запах весни, звеличуючи жінку як джерело любові, щастя оберіг.

Зворушливими, ніжними були привітання,  та слова подяки Бабінця В.М., директора навчального закладу.

Свято продовжувалося й після конференції в душі кожного особливим теплом,  радістю, відчуттям значущості жінки у житті…