Мова- це доля народу

29 Жовтня 2024

 29 жовтня в коледжі проведено студентську конференцію ’’Загроза українській мові рівносильно є загрозою національній безпеці, або чому мова має значення’’, присвячену Дню української писемності та мови, організатором якої була Ольги ДАНИЛЕЦЬ, викладач української мови та літератури. За церковним календарем 27 жовтня – це день пам’яті Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, Київського літописця та письменника-агіографа, якого вважають найосвіченішою людиною Київської Русі кінця XI – початку XII ст., мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря, з діяльністю якого починається писемна українська мова.
          Мова – це великий Божий дар, особливий, цінний, індивідуальний і прекрасний для кожного народу. Мова – це доля народу, мова – це віконце, через яке людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова, велика моральна культура. Убогість слова – убогість думки.
        Під час заходу студенти групи ЦТФР-85-I виступили з доповідями:
 Хронопис українського мововиживання (доповідач – Артем НЕМІШ);
 Держава і мова (доповідач – Вікторія ПАЛЮГА);
 Державна мова і права людини (доповідач – Христина ХУДЯК);
 Мова – зброя стратегічна (доповідач – Тетяна ДУТКА);
 Рідна мова – Божа благодать (доповідач – Ілона ЯСТРІБ).
           Рідна мова – найважливіший засіб спілкування, творення думки та виховання. Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагоміше надбання кожного окремої людини і найбільша суспільна цінність. Вона була, є і буде найважливішою сферою впливу національну свідомість, засіб самоідентифікації (ідентифікаційним кодом нації), показником менталітету. Вимерла мова в устах народу – вимер і народ. Тому мова має значення. Мова – це бронежилет нації. Це те найцінніше, за що віддають своє життя найкращі сини і дочки України у війні з лютим ворогом.