Івано-Франківський фаховий коледж технологій та бізнесу

Приймальна директора

Івано-Франківськ
вул. Коновальця, 140

Духовна скарбниця Кобзаря

11 Березня 2021

Духовна скарбниця Кобзаря

Традиційно в березневі дні ми вшановуємо пам’ять Великого Кобзаря, надзвичайно талановитого українського поета, художника, прозаїка й етнографа Тараса Григоровича Шевченка.

Викладач української мови та літератури Охрімова Галина Миколаївна та студенти груп  БО-65-І  і  КД-96-І  підготували літературне читання творів Шевченка.

          Поет сповна наситився стражданнями, але він жадав того, до чого прагнемо всі ми – життя і свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги, простих людських цінностей. Його творчість – це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. Саме про це йшла мова на заході «Духовна скарбниця Кобзаря», присвяченому дню народження поета…

Шевченко – наш. Він для усіх століть,

Він – як Пророк  для України .

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І з цим вогнем виходьте із руїни.

І стане вам певніше на душі,

Засвітиться вона душею в храмі.

Його слова – освячені ножі,

Вони болять народові, як рани.

Шевченків біль. Він протинає нас.

І гнівом вибухає в кожнім слові.

І крізь віки іде до нас Тарас,

Несе думки свої чудові.

            Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

          Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

По-народному глибинне шевченківське слово – то невичерпна скарбниця поетичної мудрості й краси.

Шевченкове слово – невичерпна духовна скарбниця. Воно завжди буде жити в сучасних піснях, на устах народу, а ми, як справжні шанувальники його творчості, будемо передавати набуті знання з покоління в покоління.

Це хто сказав, що одлунав акорд

Його пісень – і вже не воскресити?

Неправда, ні! Шевченко – це народ,

І, як народ, він вічно буде жити!

Це хто сказав, що вже помер Тарас,

Мовляв, сто літ минуло, навіть більше?

Неправда, ні! Шевченко завжди серед нас,

По всіх світах його лунають вірші!